суспільство процвітання

1. суспільний лад/ устрій, суспільство

2. спільнота, асоціація, об'єднання

- affluent society суспільство достатку

- colour-blind society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей

- modern society сучасне суспільство

- nonracial society суспільство, яке грунтується на рівності рас/ національностей

- pluralist society плюралістичне суспільство

- post-industrial society постіндустріальне суспільство

- primitive society первісне суспільство

- scientific society наукове товариство

- society of prosperity суспільство процвітання

- division of society into classes поділ суспільства на класи

- productive wealth of society продуктивні сили і багатство суспільства

- Great S. "велике суспільство" (програма президента Л. Джонсона, США)

1. n

1) економність, ощадливість, бережливість

2) розм. працьовитість

3) процвітання; бурхливе зростання

4) багатство; заможність; достаток

5) бот. армерія

2. v

економити; заощаджувати; відкладати гроші

* * *

1) ощадливість, економність

2) дiaл. працьовитість

3) процвітання, бурхливий ріст

4) icт. багатство; статок, заможність

5) бoт. армерія ( ermerfa)

ПАЦИФІЗМ ( від лат. pacificus - миротворчий) - суспільно-політична течія, етичний принцип. Основна мета і спрямованість П. - зменшення масштабів мілітаризації суспільства, а в ідеалі - скасування воєн як таких. П. виходить із невиправданості, нелюдськості і шкідливості будь-якої війни, вбачаючи у громадянській єдності (зокрема, узгодженій непокорі) шлях до обмеження мілітарних зазіхань держави. Пацифістські ідеї, настрої та поведінкові прояви можна простежити з стародавніх часів, зокрема у морально-релігійних настановах, які звеличували ненасильство і ригористичну покору обставинам без активного спротиву, але в той же час із послідовним моральним засудженням активного злочинства. Послідовного П. дотримуються окремі течії християнства (квакери, духоборці, свідки Єгови тощо). З часів Відродження гуманістична думка починає розвінчувати лицарський етос мілітарності і "життя у подвигах та звитязі" (за Еразмом Роттердамським). Утопічна думка також принципово заперечувала стан війни як такий, що суперечить розумній, суголосній людській природі та організації суспільного життя (П. загалом тяжіє до утопізму, але це не заважає філософії та ідеалу П. позитивно впливати на суспільство). Організовані рухи за мир виникають в Європі і Пн А. мериці після завершення наполеонівських війн. П. цих рухів живився здебільшого ліберальним переконанням у тому, що економічний прогрес і процвітання є неможливими в умовах війни З. годом, на рубежі XIX - XX ст., П. стає органічно притаманним анархістському та деяким відгалуженням соціалістичного руху. З поширенням практики загального військового призову (особливо за часів Першої світової війни) П. починає пов'язуватися з особистісною життєвою позицією людини, веліннями її совісті, відмовою брати до рук зброю і служити у війську (т. зв. "безумовний П."). Такого роду поведінковий П. поставив на порядок денний і зробив реальністю альтернативну військову службу, толерантне ставлення до людей, які з релігійних міркувань відмовляються від військової служби. Актуальність П. в сучасних умовах підсилюється тим, що руйнівна сила мілітарності стає за наявності засобів масового знищення смертельно небезпечною для самого існування людства.

1) ощадливість, економність

2) дiaл. працьовитість

3) процвітання, бурхливий ріст

4) icт. багатство; статок, заможність

5) бoт. армерія ( ermerfa)